Досвід підпільної Української Греко-Католицької Церкви (1945–1989) є джерелом натхнення і віри для нас. Ще за свіжої пам’яті, позбавлена всіх церковних приміщень і взагалі будь-якої інфраструктури, УГКЦ в Україні та інших країнах комуністичного світу, під Божим Провидінням, протягом двох поколінь, знаходила творчі підходи, щоб плекати духовне життя своїх членів. Цим випробуванням, незважаючи на великі терпіння і болючі втрати, а то і завдяки їм, наша Церква гартувался та очищувалася. Господь її приготував до нового життя в новому тисячолітті. Сьогодні ми покликані в молитві осмислити історію спасіння нашої Церкви. Віримо, що Господь знову нас попровадить, щоб мужньо і творчо Його прославляти і плекати солідарність і сопричастя між нами.