Українські єпископи США на COVID-19

Звернення єпископів Української Католицької Церкви у Сполучених Штатах Америки з приводу пандемії вірусу COVID-19

“Усе що ви зробили зробили одному з Моїх братів найменших – ви Мені зробили”. (Мт. 25,40)

Дорогі священнослужителі, монахи і монахині та вірні!

У зв’язку з пандемією вірусу COVID-19, який блискавично поширюється нашою планетою, ми, єпископи Української Католицької Церкви у Сполучених Штатах Америки, дбаючи про духовне і тілесне здоров’я наших вірних, бажаємо разом звернутися до Вас і запевнити Вас у нашій спільній молитві та солідарній дії. У соборний спосіб бажаємо донести до Вас інформацію про запровадження певних норм і практик, що мають на меті скріпити нас усіх у вірі і правді, захистити всіх членів наших спільнот, зокрема найбільш вразливих, та запобігти поширенню недуги.

Пам’ятаючи про крихкість життя та зі смиренням усвідомлюючи обмеженість людського розуму і ресурсів, ми все ж покликані робити те, що в наших силах, щоб допомогти урядам і державам, органам місцевого самоврядування та медикам боротися з поширенням вірусу.

Медики та науковці одноголосно попереджають, що боротьба буде затяжною і вимагатиме солідарності всіх мешканців земної кулі. Швидкість транспорту та глобалізованість сучасного світу сприяє поширенню вірусу, але якість стосунків і солідарність — а їх нам дає Христос — здатні призупинити хід недуги, що забирає все нові і нові життя. Досвід країн, які першими зіткнулися з наслідками вірусу і змогли швидко та рішуче організуватися, показує, що це можливо.

«Любіть ближнього свого!» Цей час вимагає від нас віри в Бога, довіри одне до одного, зосередженості, солідарності та злагоджених дій. Зазвичай, ми розуміємо любов як близькість. За нинішніх обставин, саме належна дистанція може бути властивим виявом автентичної любові до ближнього та громадянської відповідальності. Тому Церква підтримує цивільні норми та медичні приписи, які видає уряд та місцеві органи влади у зв’язку з епідемією. Закликаємо Вас, дорогі вірні, слідувати порадам Центру з контролю та профілактики захворювань, дбати про особистий захист та гігієну.

Христос посеред нас! На превеликий жаль, зараз діють обмеження на спільні зібрання, які унеможливлюють звичний ритм практик Церкви. Проте, вона, не зважаючи на складну ситуацію, не припиняє своєї дії і служіння. Господь кличе нас наново і творчо плекати єдність, солідарність і сопричастя. Ми, християни, продовжуємо свідчити про присутність Бога у світі, про Його дію у житті людини, про Його любов до кожного. Особливим чином хочемо огорнути любов’ю та опікою старше покоління у наших спільнотах, яке сьогодні перебуває в найбільшій небезпеці, та всіх, хто гостро переживає соціальну ізоляцію.

Час випробувань є унікальною можливістю, щоб ми могли проявити нашу любов до Бога і любов до ближнього. Коли можливості на публічні літургійні практики стають неможливими, наше життя у Христі тим більше вимірюється якістю наших особистих стосунків з Богом і ближнім: в особистій та родинній молитві та ділах милосердя. Під час пандемії, з якою людство зіткнулося, турбота про ближнього набуває цілком чіткого і практичного виміру.

Досвід підпільної Української Греко-Католицької Церкви (1945–1989) є джерелом натхнення і віри для нас. Ще за свіжої пам’яті, позбавлена всіх церковних приміщень і взагалі будь-якої інфраструктури, УГКЦ в Україні та інших країнах комуністичного світу, під Божим Провидінням, протягом двох поколінь, знаходила творчі підходи, щоб плекати духовне життя своїх членів. Цим випробуванням, незважаючи на великі терпіння і болючі втрати, а то і завдяки їм, наша Церква гартувался та очищувалася. Господь її приготував до нового життя в новому тисячолітті. Сьогодні ми покликані в молитві осмислити історію спасіння нашої Церкви. Віримо, що Господь знову нас попровадить, щоб мужньо і творчо Його прославляти і плекати солідарність і сопричастя між нами.